Російський бізнес під час війни, мільйонні криптохабарі за заводи та тунелі для московського метро: суд заарештував майно «Дніпроважмашу»

Поки тисячі українців захищають державу на передовій, а економіка країни щодня потерпає від руйнувань, деякі власники промислових гігантів продовжують заробляти на криваві рублі в Росії та цинічно розпродувати українські активи. Офіс Генерального прокурора та суди заблокували майно відомого підприємства АТ «Дніпроважмаш» у Дніпрі. За цим рішенням ховається масштабний кримінальний клубок: фінансування російського ВПК, постачання тюбінгом для метрополітену Москви і Санкт-Петербурга, а також спроби розібрати завод на металобрухт за сотні тисяч доларів у криптовалюті.

Російський завод власника та мільярдні контракти з агресором

Як з’ясували слідчі правоохоронних органів, кінцевим бенефіціаром дніпровського підприємства станом на 24 лютого 2022 року залишався Олексій Михайлович Зінов’єв. Водночас ще з лютого 2020 року він володіє 100% російського ТОВ «Тюбинг центролит», розташованого в місті Балаково Саратовської області РФ. Навіть під час повномасштабної війни ця компанія продовжила успішно функціонувати: за даними російських реєстрів, у 2025 році її виручка склала близько 1,3 мільярда рублів. Основною продукцією заводу є тюбінги — спеціальні залізобетонні кільця для будівництва тунелів.

Слідство встановило, що у 2022–2025 роках Олексій Зінов’єв особисто керував цим балаковським заводом та здійснював масштабні постачання продукції для російських підрядників — АТ «Метрострой северной столицы» та АО «Мосметрострой», які зводять метро у Санкт-Петербурзі та Москві. Із власних рахунків бізнесмен перерахував на розвиток «Тюбинг центролит» 308,4 млн рублів (назад отримав 157,7 млн). Загальний обсяг поставок на користь держави-агресорки оцінюється слідством у колосальні 1,39 мільярда рублів.

Переписування акцій на дітей та криптохабарі за поріз заводу на металобрухт

Поки власник заробляв криваві гроші в Росії (де він разом із дружиною фактично проживав з початку 2023 року, тоді як їхні діти виїхали ще у 2021-му), в Україні залишався цілий конгломерат пов’язаних компаній: окрім самого «Дніпроважмашу», до орбіти входили «Дніпротехсервіс», «Отрадне», «Діалог», «Сок», «Компанія стільникових конструкцій», «НІКЕ», «Камні Ріелті», «УкрНДІТМ», а також низка інших структур.

Щоб уникнути конфіскації після вторгнення, у червні 2023 року батьки оформили довіреність на директора «Дніпротехсервісу» (він же член наглядової ради «Дніпроважмашу»), який у липні того ж року переоформив частки на дітей — Славяну, Єгора та Антона Зінов’євих. Проте реальний контроль, на думку слідства, не припинявся ні на хвилину.

Кульмінацією схеми стали події 2025–2026 років. За даними СБУ, перебуваючи в Росії, Зінов’єв отримав на свій криптогаманець 800 тисяч USDT від громадянина України за передачу «Дніпроважмашу» в управління. Головною метою цієї оборудки було розпродати все, що ще залишилося на майданчику: розібрати будівлі та цехи на будматеріали та металобрухт. Зокрема, 6 березня 2026 року директор компанії «Отрадне» встиг продати базу відпочинку ТОВ «ВПК «ПЗММ» за 3,75 млн грн.

Банкрутство підприємства та арешт майна

Паралельно з цим завод штучно доводили до банкрутства. Господарський суд Дніпропетровської області 17 листопада 2025 року офіційно визнав АТ «Дніпроважмаш» банкрутом і відкрив ліквідаційну процедуру, призначивши ліквідатором арбітражного керуючого Олега Усачова. На тлі цих подій дохід заводу впав із 733 млн грн у 2021 році до 283 млн грн у 2024-му, а колектив скоротили з 1 632 до 464 працівників. Раніше АРМА також заявляла, що унікальне обладнання заводу намагалися таємно вивезти до РФ для потреб ворожого ВПК.

Щоб зупинити знищення активів, 2 вересня суд частково задовольнив клопотання Офісу Генпрокурора і наклав арешт на весь промисловий комплекс «Дніпроважмашу». Використовувати цехи за призначенням поки дозволили, але категорично заборонили будь-яке відчуження, демонтаж, поділ на майно та порізку на металобрухт. Тепер правоохоронці мають довести справу до кінця, щоб остаточно позбавити проросійських власників контролю над українським стратегічним підприємством.