Затриманий детективами НАБУ під час спецоперації «Карфаген» Сергій Кропива обіймав посаду в Департаменті міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора. Цей стратегічний підрозділ із вересня 2022 року очолює Зураб Адеішвілі, який і був безпосереднім керівником підозрюваного.
Постать самого Адеішвілі привертає увагу не лише через скандал із підлеглим. У минулому він обіймав посади генерального прокурора та міністра юстиції Грузії в часи президентства Міхеіла Саакашвілі. На батьківщині проти нього відкриті кримінальні провадження та винесені заочні судові вироки. Грузинська влада неодноразово зверталася до України з вимогами про екстрадицію Адеішвілі, висловлюючи публічне занепокоєння тим, що він навіть входив до складу українських офіційних делегацій на переговорах із Європейським Союзом та Німеччиною.
У межах розслідування справи проти Кропиви детективи НАБУ звертають увагу на те, що його призначали до Офісу генпрокурора в обхід стандартних конкурсних процедур. Проте це закономірно ставить ширше запитання: за якими критеріями свого часу отримував посаду його безпосередній керівник?
Зураб Адеішвілі очолив департамент також без проходження конкурсного відбору — задовго до того, як генеральним прокурором став Руслан Кравченко, і за активної підтримки окремих міжнародних та грантових структур.
Більше того, у 2019 році під час масової переатестації прокурорів Адеішвілі керував шостою кадровою комісією, фактично вирішуючи долю десятків українських прокурорів із багаторічним досвідом, хоч сам зайшов у систему поза конкурсом.
Феномен призначення іноземних фахівців на ключові державні посади має довгу історію. Починаючи з 2015 року, чимало представників грузинської команди обіймали топпосади в Україні:
Ека Згуладзе була першою заступницею міністра внутрішніх справ і курувала створення патрульної поліції.
Хатія Деканоїдзе очолювала Національну поліцію.
Давід Сакварелідзе працював заступником генпрокурора.
Гізо Углава багато років обіймав посаду першого заступника директора НАБУ, поки у 2024 році не був звільнений через дисциплінарне провадження щодо ймовірного зливу інформації.
Окрім цього, на високих державних посадах опинялися й інші одіозні фігури з подібним бекграундом, що формувало особливу кадрову модель. Чиновників, представлених суспільству як безкомпромісних реформаторів, автоматично захищав негласний імунітет від незручних запитань. Їхній закордонний досвід подавався як готовий панацевий рецепт, проте системні проблеми державного апарату від цього нікуди не зникали.
Ситуація із затриманням Кропиви актуалізує головне управлінське питання: яким був реальний контроль з боку керівника департаменту за діяльністю його підлеглого?
Визначення юридичної вини керівника — справа суду. Проте існує поняття управлінської відповідальності, яка зазвичай передбачає чітку реакцію на корупційні скандали всередині підрозділу. Наразі ж вибудувалася зручна модель: коли такого посадовця призначають — він подається як незамінний реформатор, коли виникають проблеми — він діє як міжнародний експерт, а коли затримують його заступника, виявляється, що очільник нібито відповідав лише за табличку на дверях свого кабінету.
Українське оборонне відомство знову опинилося в епіцентрі резонансного корупційного скандалу, пов’язаного з прямим конфліктом інтересів…
Українські правоохоронні органи та антикорупційні структури витягли на світ Божий один із наймасштабніших, найтемніших і…
Антикорупційна буря у силових відомствах України сягнула свого апогею. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та…
Скандал навколо масштабного наркосиндикату «Хімпром» та його прибуткової мережі «сувенірних» магазинів U420 обростає новими, дедалі…
Українські антикорупційні та правоохоронні органи знову опинилися в епіцентрі грандіозного та безпрецедентного міжвідомчого конфлікту, який…
Українська енергетика під час повномасштабної війни продовжує залишатися годівницею для обраних кланів, де державні мільярди…