Сьогодні – Міжнародний день боротьби з корупцією.
У цей день варто вкотре згадати про те, як масштабна корупція, очолювана владною верхівкою, десятиліттями руйнувала українську державність, послаблювала обороноздатність України, тримала в бідності переважну більшість українського народу.
Кошти, які мали б піти на школи і лікарні, на оборонні підприємства і університети, на розвиток науки та культури, на забезпечення справді соціальної держави (як прописано в нашій Конституції) натомість опинялися в кишенях представників правлячої олігархії та її обслуги, йшли на розкішні маєтки та “люксові” автомобілі, на приватні літаки та яхти і “елітний відпочинок” на Мальдівах та Лазурному узбережжі.
І навіть зараз топ-корупціонери продовжують свої оборудки, вже в умовах повномасштабної війни проти російського імперіалізму на саме виживання українського народу. Слід згадати про численні журналістські розслідування щодо розкішного життя топ-посадовців, щодо масштабних махінацій на будівництві доріг і закупівлях для армії, згадати про нескінченний земельний і бюджетний дерибан Кличка, його Київради, а також інших корумпованих місцевих “князьків”.
Навіть ті корупціонери, яких “ловлять на гарячому”, й далі чудово себе почувають і насолоджуються життям, замість того, щоб сидіти у в’язниці.
Згадаємо “плюшки” Юрченка і “печеньки” Трухіна, корупційні схеми нардепів Гунька, Одарченка, Задорожнього, Лабазюка та багатьох інших, злобудовні афери мера Одеси Труханова, сумнозвісного суддю Вовка, вже підзабуті історії Насірова та Свинарчуків тощо…
До речі, всі ці персонажі є яскравим підтвердженням того, що нарешті має бути скасовано грошову заставу для топ-корупціонерів, що я вимагав ще у Верховній Раді минулого скликання. Адже очевидним є те, що навіть якщо топ-корупціонера і зловлять, він завжди зможе внести заставу і далі спокійно і розкішно жити на вкрадені гроші, поки триватиме нескінченне розслідування та подальший суд.
Але наголошую на тому, що ключова запорука подолання корупції – це не нові зміни до антикорупційного законодавства і не нові антикорупційні органи. Це все – боротьба з симптомами, а не з самою хворобою.
Ключове для подолання корупції – це покласти край пануванню олігархії. А саме: викинути її з влади та знищити як клас!
А для цього насамперед потрібно, щоб українське суспільство врешті-решт політично подорослішало, й навчилося правильно обирати собі владу. Обирати до Верховної Ради не представників олігархату та його обслугу, а виразників інтересів переважної більшості українського народу.
Це не є якісь голослівні твердження. Досвід країн, де рівень корупції є найнижчим, а рівень життя – найвищим, наприклад скандинавських країн, це переконливо підтверджує. Подолати топ-корупцію цілком реально, але спочатку для цього треба подолати правлячу олігархію і обрати до влади представників інтересів більшості українського народу – представників людей праці.
Впевнений, що врешті-решт так і буде, а Україна стане справді правовою та соціальною державою, як це закріплено нашою Конституцією!
Автор: Юрій Левченко
Українське оборонне відомство знову опинилося в епіцентрі резонансного корупційного скандалу, пов’язаного з прямим конфліктом інтересів…
Українські правоохоронні органи та антикорупційні структури витягли на світ Божий один із наймасштабніших, найтемніших і…
Антикорупційна буря у силових відомствах України сягнула свого апогею. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та…
Скандал навколо масштабного наркосиндикату «Хімпром» та його прибуткової мережі «сувенірних» магазинів U420 обростає новими, дедалі…
Українські антикорупційні та правоохоронні органи знову опинилися в епіцентрі грандіозного та безпрецедентного міжвідомчого конфлікту, який…
Українська енергетика під час повномасштабної війни продовжує залишатися годівницею для обраних кланів, де державні мільярди…